дієз

діе́з -а, ч., муз.

1) Назва знака, що вказує на підвищення ступеня звукоряду на півтон.

2) невідм. Уживається після назви ноти у знач. на півтона вище.

••

Дубль-діє́з — знак альтерації, який означає підвищення ступеня звукоряду на два півтона (цілий тон).